пʼятниця, 31 травня 2013 р.

Аудіо



Львівщина стала єдиною областю в Україні, де у багатомандатному окрузі на парламентських виборах перемогла ВО «Свобода».
 «Свободу» на Львівщині підтримали приблизно 38 відсотків виборців.
У розрізі округів всеукраїнське обєднання «Свобода» перемогло на Львівщині у шести округах, в тому числі у чотирьох округах Львова.
Ще в шести округах перемогу здобула «Батьківщина», яка посіла на Львівщині  друге місце. Партію  підтримали тридцять п’ять відстоків виборців.
 «Батьківщина» натомість перемогла в шіснадцяти територіальних суб’єктах України.
Партія регіонів виграла вибори в одинадцяти територіальних суб’єктах,  в тому числі на Заході України  - у Закарпатській області.
Партія УДАР, яка показала на Львівщині третій результат (приблизно 14 відсотків) в жодному територіальному суб’єкті України не здобула першого місця.

Нагадаю,що 28 жовтня в Україні відбулися парламентські вибори. За попердніми результатами, пятивідстоковий прохідний бар'єр подолали п'ять партій: Партія регіонів, всеукраїнське обєднання "Батьківщина", УДАР, Комуністична Партія України  та  "Свобода".

середа, 29 травня 2013 р.

SMOKE IS...

Це всього лиш дурні,дитячі відмазки ...

ах ,Одесса !ах, Земфира !

 Нещодавно в Одесі відбувся концерт Земфіри.Таку подію я пропустити не могла б ніяк.
  Ще з трьох років її пісні  звучать в моїй голові,серці та колонках.Любов до Рамазанової все ж таки привила мені мама.Скільки пам'ятаю себе,стільки ж і пісні Земфіри звучали у нашій квартирі.Як зараз пам'ятаю "хіт" свого дитинства-"Земфира-Маечки".В підсумку в моїй голові перепліталися вірші Шевченка і пісні Рамазанової,дивне,але приємне поєднання водночас.
  Квитки на концерт ми придбали за тиждень до події,оскільки сталося все доволі спонтанно.У мене з Роксою була мрія, побувати на морі восени чи весною.Так от ми вирішили поєднати корисне та потрібне разом:).З собою ми взяли ,ще одну душу яка не байдужа до творчості співачки-Христю.Зібрались, тай поїхали.:)
  Пригоди почалися ще не доїхавши на львівський вокзал,оскільки часу до поїзда залишалось 10 хв.,а наше таксі зупинили даїшники.Добре,що у водія таксі були всі потрібні документи з собою,і надовго шановному пану дайцу не вдалося нас затримати .
  В поїзді до Одеси було все більш-менш спокійно,якщо б не Вітьок-зек,якого випустили з в'язниці ,після 10 років ув'язнення.Вітьок пив пиво в таких кількостях,що за дві години у поїзді сказати що він був п'яний-це не сказати нічого.:)Але ,як на диво він виявився адекватним і навіть милим,хоч і у такому стані.:))
  Коли ми приїхали до Одеси,то першим враженням про місто було те,що воно нереално чисте,а не таке занедбане як більшість міст України.Після того,як ми скинули речі в готелі,одразу ж побігли до моря.Побачивши море,кожна з нас просто стояла,дивилась і слів не було взагалі.Відчуття ,які на ті хвилини пролітали в мені,передати нереально ні словами,ні думками,ніяк!
  Того ж дня,після прогулянки морем,на нас чекав концерт,подія яку кожна з нас чекала різний період свого життя.Особисто я не могла повірити,що я на концерті Земфіри,доти,поки не побачу її і не повторю кожнісіньке слово з її пісні,під час виступу.
  Тисячі людей під входом у одеський Палац Спорту,тисячі ромашок та подарунків.Насуплені і насторожені охоронці,яких чекає обшук всього натовпу,котрий зібрався там.
  І ось перші хвилини концерту...половина залу кричить,диким криком,половина мовчить і просто слухає,а хтось просто ходить,розмовляє і не приділяє уваги початку дійства.
  Співачка презентувала новий альбом "Жить в твоей голове",альбом якого ми всі чекали 6 років...Нереальний альбом,він настілки захоплюючий і гарний,що я готова слухати його кожного дня,без перерв.Більшість з пісень пронизані болем та скорботою,оскільки за період шести років Земфіра поховала свого батька та брата.
  Чудові враження та фотографї я привезла з Одеси і концерту,чим і поділюся з вами...











середа, 1 травня 2013 р.

багатсво не тільки у грошах.

Дивно влаштований цей світ.Живемо для того,щоб нвчитись жити,робимо помилки для того,щоб вчитися на них. Якщо  протягом життя вчитись на всіх похибках і помилках,то виникає питання...коли  в нас буде змога просто жити,без різних  повчальних закономірностей?
Кохання,дружба,сім"я-речі які є невід'ємною частиною морального і духовного життя кожного з нас.
Кожного дня,хвилини,секунди хтось знаходить своє щастя,хтось втрачає...хтось назавжди,хтось на деякий час.Чому в людей є така сильна прив'язаність до інших людей?Всі ми хочемо тепла,турботи,уваги,не важливо чоловік ти чи жінка.На жаль не завжди почуття є щирими,люди вірними...
"Любовь живет три года" ,саме ці слова Фредеріка Бегбедера завжди були для мене приводом для суперечок та доведень.Ніколи не вірила в це,стверджувала що кохання вічне,і буває тільки раз в житті.Не важливо скільки десяток чи сотень стосунків не буває,кохання одне.Воно залишається в голові,в серці, в кожній клітинці нас.Справжні почуття не забуваються ніколи,не стриаються роками,людьми.Людина ,яка кохала і була коханою-щаслива людина.
"Тесная дружба бывает у сходных между собою людей.",більш правдивих слів,які охарактеризують мої дружні відносини не знайти,мабуть ніколи.В слово "дружба" я вкладаю бездонний океан поваги і взаєморозуміння.Багато людей можуть назвати всіх своїх колег друзями,я в свою чергу маю досить чітку межу і поняття в цьому.Друг є один,перевірений часом,вчинками,повагою.Друг-це людина,якій ти можеш подзвонити в 5 ранку ,і поговорити бо тобі самотньо.Друг-це коли він завжди поряд,не важливо тілесно чи морально.Друг-це коли тобі погано,і він дасть найціннішу пораду в світі,не втішаючи тебе брехнею чи надіями.Багато ,як можна описувати дружбу,кожна людина має свою точку зору на це слово.Втратити друга,мабуть більшого розчарування і смутку немає...
"Искренне за нас беспоеоятся толко родители и ближе их никого и никогда у нас не будет.".
Сім'я для кожного з нас є невід'ємною частиною життя .Страх втратити батьків ,здається закладений у нашу підсвідомість ще від народження.Хто як не мама допоможе безцінною порадою,чи батьківською підтримкою?Хто ,як не батько навчить бути сильними духом, і досягати свого?На жаль нікому не є дивним той факт,що мільйони дітей є сиротами,і не завжди причиною є смерть батьків.Залишаючи своїх дітей в пологових будинках,на вулиці чи в смітниках,чим думають ці "батьки"...дають життя,відбираючи його в перші хвилини існування.
Кожного чекає за все своє покарання,на землі ,чи на небі .
Сьогодні багато сімей не мають змоги народити дитину,і страждають від цієї думки,а хтось те що йому подароване Богом викидає ,як непотріб. Насправді дуже страшно і сумно ,що посеред нас є такі люди...