середа, 1 травня 2013 р.

багатсво не тільки у грошах.

Дивно влаштований цей світ.Живемо для того,щоб нвчитись жити,робимо помилки для того,щоб вчитися на них. Якщо  протягом життя вчитись на всіх похибках і помилках,то виникає питання...коли  в нас буде змога просто жити,без різних  повчальних закономірностей?
Кохання,дружба,сім"я-речі які є невід'ємною частиною морального і духовного життя кожного з нас.
Кожного дня,хвилини,секунди хтось знаходить своє щастя,хтось втрачає...хтось назавжди,хтось на деякий час.Чому в людей є така сильна прив'язаність до інших людей?Всі ми хочемо тепла,турботи,уваги,не важливо чоловік ти чи жінка.На жаль не завжди почуття є щирими,люди вірними...
"Любовь живет три года" ,саме ці слова Фредеріка Бегбедера завжди були для мене приводом для суперечок та доведень.Ніколи не вірила в це,стверджувала що кохання вічне,і буває тільки раз в житті.Не важливо скільки десяток чи сотень стосунків не буває,кохання одне.Воно залишається в голові,в серці, в кожній клітинці нас.Справжні почуття не забуваються ніколи,не стриаються роками,людьми.Людина ,яка кохала і була коханою-щаслива людина.
"Тесная дружба бывает у сходных между собою людей.",більш правдивих слів,які охарактеризують мої дружні відносини не знайти,мабуть ніколи.В слово "дружба" я вкладаю бездонний океан поваги і взаєморозуміння.Багато людей можуть назвати всіх своїх колег друзями,я в свою чергу маю досить чітку межу і поняття в цьому.Друг є один,перевірений часом,вчинками,повагою.Друг-це людина,якій ти можеш подзвонити в 5 ранку ,і поговорити бо тобі самотньо.Друг-це коли він завжди поряд,не важливо тілесно чи морально.Друг-це коли тобі погано,і він дасть найціннішу пораду в світі,не втішаючи тебе брехнею чи надіями.Багато ,як можна описувати дружбу,кожна людина має свою точку зору на це слово.Втратити друга,мабуть більшого розчарування і смутку немає...
"Искренне за нас беспоеоятся толко родители и ближе их никого и никогда у нас не будет.".
Сім'я для кожного з нас є невід'ємною частиною життя .Страх втратити батьків ,здається закладений у нашу підсвідомість ще від народження.Хто як не мама допоможе безцінною порадою,чи батьківською підтримкою?Хто ,як не батько навчить бути сильними духом, і досягати свого?На жаль нікому не є дивним той факт,що мільйони дітей є сиротами,і не завжди причиною є смерть батьків.Залишаючи своїх дітей в пологових будинках,на вулиці чи в смітниках,чим думають ці "батьки"...дають життя,відбираючи його в перші хвилини існування.
Кожного чекає за все своє покарання,на землі ,чи на небі .
Сьогодні багато сімей не мають змоги народити дитину,і страждають від цієї думки,а хтось те що йому подароване Богом викидає ,як непотріб. Насправді дуже страшно і сумно ,що посеред нас є такі люди...

Немає коментарів:

Дописати коментар